А чому ти вирішив, що я з чийогось дзвону дзявкаю? Все ж таки дякую, що відповів, але я маю власний розум і власні сліди. Власне, я більше прикалуюсь навколо таких як Ульяненко, просто прикольно пофлудити.
> Книга має 2 властивісті, або подобається, або ж ні.
Кому як. Для мене, приміром, є ще одна площина виміру – чи можу я дати цю книгу читати моїм дітям, чи слід зачекати років десять-п'ятнадцять.
> Хто дозволив отим падлам з морального комітету влаштовувати 37-й?
Говорили-балакали, сіли та й заплакали. Який в дідька 37-й, що за маячня? Когось розстріляли? Ні. Когось ув'язнили? Ні. Комусь чогось заборонили? Теж ні! Один горе-письменник роздув до небес історію про те, як його книгу нібито заборонили – і всього справ. До чого оці зойки про 37-й і про нещасного "доведеного" Ульяненка?
> Який в жопу піар...
По-перше, грамотні люди кажуть "в сраці". По-друге, піар самий простий та звичайний – в наш час кращої реклами книзі, ніж її "заборона", не знайти. А якщо не забороняють, то слід заборону вигадати. Що Ульяненко з успіхом і зробив.
> Полежи сам у лікарні – попіарся, якщо ти так вважаєш?
Лікарня не в'язниця, чом би й не полежати – якраз медогляд можна пройти, відіспатись як слід, вітамінів повживати. Та ще й прорекламуватись додатково: ой ви ж подивіться, до чого мене кляті вороги довели!!!
> Зараз не гризтися треба поміж собою, а об"єднуватися щоб дати достойну відсіч перед тим, коли нас пробуватимуть розгрібати по соловках та магаданах.
Гарні слова. Тільки чи об'єднуватись слід навколо пройдисвіта та захисту його особи від ним самим вигаданих ворогів?
> Тебе то не зацеплять – анонімщики в совітьські часи були прекрасними суками для кгбістів!
За мене не турбуйся – мені просто тут реєструватись особливого сенсу немає, пишу мало та рідко. Але за свої слова, як бачиш, відповідаю. Бо перед тим, як їх написати, головою думаю. А от покричати, не розібравшись, з чужого голосу, "каравул, наших б'ють!", як це тут більшість роблять – на це багато розуму не треба.
До аноніма. Книга має 2 властивісті, або подобається, або ж ні. Мені жінка його мрії не захавалася, але суть не в тому. Хто дозволив отим падлам з морального комітету влаштовувати 37-й? І це в час, коли літераторів задрала усяка моральність і в будь-який момент можуть кігтями вп"ятися в горло будь-якої несправедливости. Який в жопу піар... Полежи сам у лікарні – попіарся, якщо ти так вважаєш? І останнє. Зараз не гризтися треба поміж собою, а об"єднуватися щоб дати достойну відсіч перед тим, коли нас пробуватимуть розгрібати по соловках та магаданах. Тебе то не зацеплять – анонімщики в совітьські часи були прекрасними суками для кгбістів!
> Олесь Ульяненко став першим забороненим письменником в Україні. Його книгу «Жінка моєї мрії» заборонила Національна комісія з питань моралі...
Щоправда не став і не заборонила, а всього лише не схвалила – що нікого й ні до чого не зобов'язує. Зате ж який галас він здійняв із цього приводу! Зацензурили, бідолашного! Аж ні, цього мало – тепер йому вже так зле стало, що стали "необхідні гроші"!
Піариться чувак, ото і все.
дяка за підтримку!
молодець, Богдане! перепостив у себе
зичу Олесю найкращого одужання
Російському депутату Затулину стало погано з-за того, що українські прикординники не пустили його не фестиваль "Русское слово". Його увезла швидка. Ніхто не каже, що він допився.
Люди, які знають, пригадують, що рік тому в Уляна був інсульт, і з тих пір він майже не п"є. Восені у Львові, хоча, наприклад, Андрія Куркова ми зустріли ще у потязі бухим в дим. Чи навесні у Харкові, коли барикадський автобус був набитий ужратими письменниками, і тільки Улян був тверезий. Він був тверезий і на Київских лаврах, і на багатьох інших заходах. Перед самою лікарнею він з"явився на презентації у музеї Шевченко, але там взагалі на фуршет не залишився, бо не міг навіть їсти, не те, що пити. А хтось розсповсюджує чутки, ніби саме він-то і п"є.
Пишуть, що він лежить у занюханій лікарні з білками, а насправді він лежить у Феофанії, у корпусі №3, палата 214 з нервовим спустошенням, що прямо пов"язане з тривалим стресом. Це нервове спустошення викликало підвищення тиску, загрозу чергового інсульту, виразку шлунку – тобто багато об"єктивних захворювань.
у феофанії лиш одна лікарня і носить вона назву міста.
там написано, що занюхана лікарня, а не феофанія )))
ну і як вважають люди, які "більше знають"?
власне якась там Феофанія не така вже й занюхана, щоб ви знали, пане. тому щоб молоти якусь фігню, хоча б слова підбирайте.
Намалюйте нормальний банер, бо цей... кгм... не зовсім пристойний. Темний текст погано видно на темному ж тлі.
Люди, які більше знають, ніж ви, шановний, вважають інакше. І навіть якби так і було, як ви кажете, хіба йому не треба лікуватися?
Насправді-то лікарі були різні – хто обстежував і хто лікує, і взагалі важко зараз вже з"ясувати, хто і що з них казав. Мені би, наприклад, не хотілося відповідати за розповсюдження інформації, яку можна оскаржити.
Дивишся на це і офігєваєш... З ним що – нещасний випадок стався, руки-ноги віднялися? Все життя бухав і квасив, і закономірно добухався, аж так, що якось зовсім випадково потрапив у малесеньку занюхану лікарню у якійсь там Феофанії... А тепер його талановита подруга-піаресса відкрила рахунок для полегшення абстинентного синдрому бідолашного. Мученик, що тут скажеш...
де можна взяти книгу "Жінка його мрії", щоб почитати або єлектронну версію?????????